Історія справи
Постанова ВГСУ від 09.09.2014 року у справі №904/428/14Постанова ВГСУ від 30.06.2015 року у справі №904/428/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 вересня 2014 року Справа № 904/428/14
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий (доповідач), судді Вовк І.В. і Мамонтова О.М.
розглянув касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Дніпроазот", м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області (далі - ПАТ "Дніпроазот"),
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.03.2014 та
постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.07.2014
зі справи № 904/428/14
за позовом публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз", м. Київ, в особі Криворізького лінійного виробничого управління магістральних газопроводів, смт Радушне Криворізького району Дніпропетровської області (далі - відповідно ПАТ "Укртрансгаз", КЛВУМГ),
до ПАТ "Дніпроазот"
про вжиття заходів для врегулювання розбіжностей по договору з транспортування природного газу.
Судове засідання проведено за участю представників сторін:
позивача - не з'яв.,
відповідача - Нікуліної К.О.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України
ВСТАНОВИВ:
Позов було подано про зобов'язання ПАТ "Дніпроазот" укласти договір з транспортування природного газу від 10.12.2013 № 14-18 (далі - Договір) у редакції позивача.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 20.03.2014 (суддя Манько Г.В.): позов задоволено частково; зобов'язано ПАТ "Дніпроазот" укласти Договір у редакції ПАТ "Укртрансгаз", що стосується пунктів 2.7, 3.1, 4.3 третій абзац; з ПАТ "Дніпроазот" стягнуто на користь ПАТ "Укртрансгаз" в особі КЛВУМГ 812 грн. судового збору; в решті позову відмовлено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.07.2014 (колегія суддів у складі: Вечірко І.О. - головуючий, Лисенко О.М. і Тищик І.В.): частково задоволено апеляційну скаргу ПАТ "Дніпроазот"; рішення місцевого господарського суду змінено; Договір визнано укладеним з викладенням спірних пунктів: пункту 2.7 - у редакції позивача; пункту 3.1 - у редакції позивача; абзацу третього пункту 4.2 - у редакції відповідача; абзацу третього пункту 4.3 - у редакції відповідача, з уточненням періоду надання документів; абзацу першого пункту 5.3 - у редакції позивача; пункту 11.4 - у редакції відповідача; у решті згадане рішення залишено без змін; з ПАТ "Укртрансгаз" в особі КЛВУМГ стягнуто на користь ПАТ "Дніпроазот" 304,50 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України ПАТ "Дніпроазот" просить оскаржувані рішення та постанову попередніх судових інстанцій з даної справи скасувати, прийняти нове рішення, яким у позові відмовити, стягнути з ПАТ "Укртрансгаз" на користь ПАТ "Дніпроазот" витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги в сумі 852,60 грн. Скаргу мотивовано порушенням господарськими судами норм матеріального і процесуального права, в тому числі статей 179-181, 184, 187 Господарського кодексу України (далі - ГК України), статей 33, 43, 49, 84, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), а також Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з транспортування природного, нафтового газу і газу (метану) вугільних родовищ трубопроводу, затверджених постановою НКРЕ України від 13.01.2010 № 9 (далі - Ліцензійні умови).
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Сторони відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлені про час і місце розгляду касаційної скарги.
Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність часткового задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Суд першої інстанції у розгляді справи виходив з таких обставин та висновків.
Сторонами зі справи підписано Договір, причому від імені замовника - ПАТ "Дніпроазот" - з протоколом розбіжностей.
Згідно з Договором газотранспортне підприємство (далі - ГТП) зобов'язується надати замовнику послуги з транспортування магістральними трубопроводами (далі - МТ) природного газу замовника від пунктів приймання - передачі газу в МТ до пунктів призначення - газорасподільних станцій (далі - ГРС), а замовник зобов'язується внести плату за надані послуги з транспортування природного газу МТ у розмірі, у строки та в порядку, передбачені умовами Договору.
У протокол розбіжностей ПАТ "Дніпроазот" внесено пункти 2.7, 3.1, 4.2, 4.3, 5.3. 11.4.
У пункті 2.7 Договору в редакції ПАТ "Укртрансгаз" зазначено, що ГТП забезпечує на виході з ГРС подачу зазначеної в Договорі кількості газу з підтримання робочого тиску згідно з технічними характеристиками регулюючого обладнання ГРС за умови: надходження газу замовника в МТ ГТП в обсягах, зазначених у пункті 2.1 Договору; дотримання замовником та/або його споживачами, які безпосередньо підключені до МТ, добової норми відбору газу (або узгодженого з ГТП графіку); здійснення оплати послуг замовником відповідно до умов Договору. У разі необхідності термінової зміни обсягів відбору газу на ГРС (більше ніж на 50% середньодобового обсягу) замовник зобов'язаний попередити ГТП не пізніше ніж за три доби до зміни обсягів відбору газу.
У пункті 3.1 Договору в редакції ПАТ "Укртрансгаз" зазначено, що послуги з транспортування газу оформлюються ГТП і замовником актами наданих послуг з транспортування газу МТ (далі - акти наданих послуг). У випадку якщо замовник та/або його споживачі безпосередньо підключені до МТ ГТП, кількість протранспортованого ГТП газу замовнику та/або його споживачам визначається за даними комерційних вузлів та приладів обліку газу (далі - вузли обліку), установлених на ГРС. Якщо замовник та/або його споживачі отримують газ з мережі ГРП, даними для складання актів наданих послуг є дані ГРП про обсяги протранспортованого ним газу замовнику та/або його споживачам.
У пункті 4.2 (третій абзац) Договору в редакції ПАТ "Укртрансгаз" зазначено, що ГРП на підставі письмового запиту замовника (у разі коли замовник та/або його споживачі безпосередньо підключені до МТ) допускає його уповноважених представників до зчитувань показників приладів обліку газу на ГРС, але не частіше одного разу на тиждень.
У пункті 4.3 (третій абзац) Договору в редакції ПАТ "Укртрансгаз" зазначено, що ГТП на підставі письмового запиту замовника надає йому документ, що підтверджує фізико - хімічні показники газу, але не частіше одного разу на місяць.
У пункті 5.3 (перший абзац) Договору в редакції ПАТ "Укртрансгаз" зазначено, що розрахунковий період за Договором становить 1 місяць з 9-00 години першого дня місяця до 9-00 години першого дня наступного місяця включно.
Пункт 11.4 у Договорі в редакції ПАТ "Укртрансгаз" відсутній. ПАТ "Дніпроазот" запропоновано таку редакцію цього пункту: "ГТП має статус платника податку на прибуток на загальних підставах, передбачених Податковим кодексом України, а також є платником податку на додану вартість. Замовник є платником податку на додану вартість та має статус платника податку на прибуток на загальних умовах, передбачених Податковим кодексом України".
Відповідно до наказу НАК "Нафтогаз України" від 01.06.2012 № 142 (пункт 1.3) взаємовідносини між сторонами, які здійснюють приймання - передачу на внутрішніх газовимірювальних станцій та на ГРС регулюються технічною угодою про умови приймання - передачі кількості газу на ГВС (ГРС). Пунктом 1.3.1 у технічній угоді передбачається установлення гранично допустимих значень мінімального та максимального тиску газу.
ПАТ "Дніпроазот" не є споживачем, який безпосередньо підключений до МГ, тому технічну угоду укладає ПАТ "Укртрансгаз" з ГРП, у даному разі з ПАТ "Дніпропетровськгаз", та забезпечує робочі тиски на виході з ГРС; діапазон тисків в 10-12 атм. відповідає умовам зазначеної технічної угоди.
ПАТ "Дніпроазот" підключений за схемою: ГТП (КЛВУМГ) - газорозподільче підприємство (ПАТ "Дніпропетровськгаз") - ПАТ "Дніпроазот". Відповідно до постанови НКРЕ від 13.09.2012 № 1181 (пункт 3.3) для визначення обсягу споживання/розподілу/транспортування природного газу приймаються дані комерційного вузла обліку газу газорозподільного/газотранспортного підприємства.
Згідно із згаданим наказом НКРЕ від 01.06.2012 № 142:
- програмне забезпечення обчислювачів та коректорів та накопичувачі в його пам'яті результатів вимірювання об'єму газу повинні бути захищені від несанкціонованого втручання (пункт 3.5);
- газовидобувне (газотранспортне) підприємство до 5 числа кожного місяця каналами диспетчерського зв'язку, а до 10 числа письмово подає до ГРП місячний сертифікат якості газу (пункт 11.3).
У пункті 5.3 Договору ПАТ "Дніпроазот" мало намір змінити розрахунковий період з 9 години на 8 годину.
Відповідно до Типової технічної угоди, визначеної постановою НКРЕ від 19.04.2012 № 420 "Про затвердження Порядку доступу до Єдиної газотранспортної системи України", контрактна година для всіх типів приладів обліку встановлюється о 9 год. за київським часом; поточний (звітний) місяць закінчується о 9-00 першого числа наступного місяця.
Згідно з протоколом розбіжностей передбачається виключення з абзацу третього пункту 4.2 Договору умови, за якою ПАТ "Укртрансгаз" забезпечує допуск уповноважених представників ПАТ "Дніпроазот" до зчитувань показників приладів обліку газу на ГРС лише за умови, що ПАТ "Дніпроазот" та/або його споживачі безпосередньо підключені до МТ.
Наявність цієї умови в Договорі фактично обмежує право ПАТ "Дніпроазот" до зчитувань показників приладів обліку газу на ГРС ПАТ "Укртрансгаз", оскільки ПАТ "Дніпроазот" безпосередньо не підключене до МТ ПАТ "Укртрансгаз". Надання представникам ПАТ "Дніпроазот" відповідного доступу є необхідним для нього з метою контролю за достовірністю показань комерційного вузлу обліку та об'єктивного визначення обсягу протранспортованого газу. Крім того, зазначена умова Договору в редакції ПАТ "Укртрансгаз" не відповідає засадам транспортування газу МТ, які визначені Ліцензійними умовами; так, пунктом 3.4.5 останніх передбачено, що ліцензіат зобов'язаний передбачати у договорах про транспортування газу МТ умови, на яких замовник, ГРП та газопостачальне підприємство мають право доступу до зчитувань показів засобів вимірювальної техніки, що встановлені на комерційних вузлах обліку газу ліцензіата.
Включення до умов Договору інформації про статус платника податку на прибуток сторін за Договором не є зміною умов Договору, а є доповненням його умов інформацією, яка необхідна суб'єктам господарювання для виконання своїх податкових зобов'язань.
Редакція ПАТ "Дніпроазот" пунктів 4.2, 11.4 Договору є обґрунтованою та не суперечить приписам чинного законодавства.
Судом апеляційної інстанції додатково з'ясовано та зазначено таке.
ПАТ "Укртрансгаз" виклало пункт 2.7 Договору в такій редакції:
"ГТП забезпечує на виході з ГРС подачу зазначеної в Договорі кількості газу з підтриманням робочого тиску згідно з технічними характеристиками регулюючого обладнання ГРС за умови:
- надходження газу замовника в МТ ГТП в обсягах, зазначених у пункті 2.1 Договору;
- дотримання замовником та/або його споживачами, які безпосередньо підключені до МТ, добової норми відбору газу (або узгодженого з ГТП графіка);
- здійснення оплати послуг замовником відповідно до умов Договору.
У разі необхідності термінової зміни обсягів відбору газу на ГРС (більше ніж на 50 % середньодобового обсягу) замовник зобов'язаний попередити ГТП не пізніше ніж за три доби до зміни обсягів відбору газу".
ПАТ "Дніпроазот" пропонувало в цьому пункті Договору зазначити діапазон робочого тиску подачі природного газу, що забезпечується ПАТ "Укртрансгаз" на виході з ГРС.
Обґрунтовуючи необхідність викладення пункту 2.7 Договору в іншій редакції, ПАТ "Дніпроазот", зокрема, зазначило, що визначення параметрів тиску подачі природного газу в момент його передачі з ГРС для ПАТ "Дніпроазот" є істотною умовою, оскільки умовами проведення та послідовністю операцій, що забезпечують безпеку та дотримання необхідного технологічного режиму ПАТ "Дніпроазот", передбачено, що тиск природного газу має становити: в колекторі цеху 1-Б мінімум 10 атм., максимум 12 атм.; у колекторі ТЕЦ - мінімум 7 атм., максимум 11 атм.
Типовий договір на транспортування природного газу магістральними трубопроводами, затверджений постановою НКРЕ від 22.09.2011 № 1579, не містить умов щодо погодження сторонами величини тиску газу.
ПАТ "Укртрансгаз" посилалося на зміст наказу НАК "Нафтогаз України" від 01.06.2012 № 142 "Правила обліку природного газу при видобуванні, транспортуванні та зберіганні" (далі - Правила обліку ПГ), відповідно до пункту 1.3.1 яких у технічній угоді про умови приймання - передачі кількості газу на ГВС (ГРС) передбачається, зокрема, установлення гранично допустимих значень мінімального та максимального тиску газу.
ПАТ "Дніпроазот" не є споживачем, який безпосередньо підключений до МГ, тому технічну угоду укладено між ПАТ "Укртрансгаз" і ГРП - публічним акціонерним товариством "Дніпропетровськгаз". Так, технічною угодою передбачено забезпечення робочих тисків на виході з ГРС у діапазоні 10-12 атм., що відповідає величині тиску, запропонованій ПАТ "Дніпроазот".
З урахуванням викладеного редакція ПАТ "Укртрансгаз", наведена в пункті 2.7 Договору, є обґрунтованою та не суперечить приписам чинного законодавства.
ПАТ "Дніпроазот" пропонувало пункт 3.1 Договору доповнити таким реченням: "Кількість газу, протранспортованого ГТП замовнику, визначається як різниця між показниками контрольно-вимірювальних приладів, встановлених на ГРС ГТП, та показниками вузлів обліку споживачів газу, приєднаних до газопроводу замовника".
Необхідність конкретизації порядку визначення кількості природного газу ПАТ "Дніпроазот" обумовлює тим, що, оскільки ПАТ "Дніпроазот" і споживачі, які приєднані до газопроводу ПАТ "Дніпроазот", безпосередньо не підключені до МТ ПАТ "Укртрансгаз", а до газопроводу від ГРС до цеху 1-Б ПАТ "Дніпроазот" приєднані споживачі, кількість природного газу, протранспортованого від ПАТ "Укртрансгаз" до ПАТ "Дніпроазот", можливо визначити лише як різницю між показниками контрольно - вимірювальних приладів, встановлених на ГРС ПАТ "Укртрансгаз", та показниками вузлів обліку споживачів природного газу, приєднаних до газопроводу ПАТ "Дніпроазот".
Відповідно до пункту 3.3 Правил користування природним газом для юридичних осіб, затверджених постановою НКРЕ від 13.09.2012 № 1181, для визначення обсягу споживання/розподілу/транспортування природного газу приймаються дані комерційного вузла обліку газу газорозподільного/газотранспортного підприємства, а в разі відсутності такого вузла приймаються дані комерційного вузла обліку газу споживача. Взаємовідносини між ГТП та споживачем (субспоживачем), які виникають при здійсненні приймання - передачі природного газу на ГРС, регулюються технічною угодою про умови приймання - передачі кількості газу на ГРС.
Згідно з пунктом 2.1 Технічної угоди на здійснення контролю за обліком газу від 31.01.2014, укладеною ПАТ "Дніпропетровськгаз" і ПАТ "Дніпроазот", подача газу здійснюється за умови наявності комерційного вузла обліку газу, який відповідає Правилам обліку ПГ. Облік газу здійснюється згідно з Правилами обліку ПГ, Правилами подачі газу, Законом України "Про метрологію та метрологічну діяльність", ДБН В.2.5-20-2001 "Газопостачання" та іншими чинними нормативними актами.
У пункті 2.2 згаданої Технічної угоди зазначено, що обсяги поданого замовнику газу визначаються за допомогою комерційних вузлів обліку газу, розташованих на ГРС-2 КЛВУМГ.
Таким чином, редакція ПАТ "Укртрансгаз", викладена у пункті 3.1 Договору, є обґрунтованою та не суперечить приписам чинного законодавства.
ПАТ "Дніпроазот" просило виключити з абзацу третього пункту 4.2 Договору умову, за якою ПАТ "Укртрансгаз" забезпечує допуск уповноважених представників ПАТ "Дніпроазот" до зчитувань показників приладів обліку газу на ГРС лише за умови, що ПАТ "Дніпроазот" та/або його споживачі безпосередньо підключені до МТ.
Відповідно до пункту 3.4.5 Ліцензійних умов ліцензіат зобов'язаний передбачати у договорах про транспортування газу МТ умови, на яких замовник, газорозподільне та газопостачальне підприємство мають право доступу до зчитувань показів засобів вимірювальної техніки, що встановлені на комерційних вузлах обліку газу ліцензіата.
Відтак абзац третій пункту 4.2 Договору має бути викладений в редакції, запропонованій ПАТ "Дніпроазот".
ПАТ "Дніпроазот" у протоколі розбіжностей просило внести зміни до пункту 4.3 Договору, встановивши строк надання ПАТ "Укртрансгаз" ПАТ "Дніпроазот" документа, що підтверджує фізико-хімічні показники газу, який був поставлений ПАТ "Дніпроазот" у попередньому місяці.
Відповідно до пункту 11.3 Правил обліку ПГ газовидобувне (газотранспортне) підприємство до 5-го числа кожного місяця каналами диспетчерського зв'язку, а 10 числа письмово подає до ГРП місячний сертифікат якості газу. Пунктом 11.4 цих Правил встановлено, що для забезпечення одночасного уведення чисельних значень фізико-хімічних показників газу (густина, вміст N2, CO2) до обчислювачів (коректорів), які встановлені на ГРС та у споживачів газу, інформація щодо цих показників повинна бути передана не пізніше як за 4 години до моменту уведення. Інформація передається газовидобувним (газотранспортним) підприємством ГРП каналами диспетчерського зв'язку або факсограмою (телефонограмою). ГРП повинно забезпечити своєчасну передачу інформації споживачам газу.
Слід погодитись з ПАТ "Дніпроазот" щодо необхідності конкретизації строків надання документів, що підтверджують фізико-хімічні показники газу. Проте у визначенні строку надання документа необхідно враховувати, що така інформація згідно з пунктом 11.3 Правил обліку ПГ може бути надана споживачу після отримання її від газовидобувного підприємства.
У судовому засіданні 02.07.2014 сторони не заперечували проти викладення абзацу третього пункту 4.3 Договору в такій редакції: "ГТП на підставі письмового запиту замовника надає йому не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним, документ, що підтверджує фізико-хімічні показники газу, який був поставлений у попередньому місяці".
ПАТ "Дніпроазот" пропонувало ПАТ "Укртрансгаз" змінити контрактну годину розрахункового періоду, зазначену в пункті 5.3 Договору, з 09:00 на 08:00 годину відповідного дня розрахункового місяця.
Згідно з пунктом 3 згаданих Правил користування природним газом для юридичних осіб для комерційного обліку газу контрактна година встановлюється ГТП.
ПАТ "Дніпроазот" не наполягало на зміні контрактної години у пункті 5.3 Договору.
Редакція ПАТ "Укртрансгаз", викладена в цьому пункті Договору, є обґрунтованою та не суперечить приписам чинного законодавства.
ПАТ "Укртрансгаз" не заперечувало проти включення до Договору пункту 11.4, на чому наполягало ПАТ "Дніпроазот".
Укладення договору про транспортування природного газу МТ є обов'язковим, він укладається на підставі типового договору і даний спір підлягав вирішенню господарським судом незалежно від того, чи надавалася відповідачем згода на таке вирішення.
Причиною спору зі справи стало недосягнення сторонами згоди стосовно окремих умов (пунктів) Договору.
З відповідними висновками господарських судів, покладеними в основу оскаржуваних судових рішень, повною мірою погодитися не можна з урахуванням такого.
Згідно з приписами ГК України:
- сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони (частина п'ята статті 151);
- укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених статтею 179 цього Кодексу, не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами статті 181 цього Кодексу та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору (частина третя статті 184);
- спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору (частина перша статті 187).
Попередніми судовими інстанціями не з'ясовано та не наведено в оскаржуваних судових рішеннях обставин, які свідчили б про те, що спір з даної справи виник при укладенні господарського договору за державним замовленням, або його укладення є обов'язковим на підставі закону, або в іншому випадку, встановленому законом, або за наявності попереднього договору між сторонами, або за згодою відповідача на передачу неврегульованих розбіжностей за Договором на розгляд суду.
Не встановивши таких обставин, попередні судові інстанції припустилися неправильного застосування вимог частини першої статті 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини першої статті 43 названого Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду господарським судом в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.
Відтак у Вищого господарського суду України відсутні й підстави для висновку про правильність застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального права, в тому числі Господарського кодексу України.
Касаційна ж інстанція згідно з частиною другою статті 1117 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Отже, згідно з пунктом 3 статті 1119 та частиною першої статті 11110 ГПК України оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції. У такому розгляді суду необхідно врахувати викладене, встановити обставини, зазначені в цій постанові, дати їм та доводам сторін належну правову оцінку і вирішити спір відповідно до закону. За результатами нового розгляду має також бути вирішено питання про розподіл судових витрат у справі.
Керуючись статтями 1117 - 11112 ГПК України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Дніпроазот" задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.03.2014 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.07.2014 зі справи № 904/428/14 скасувати.
Справу передати на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.
Суддя В. Селіваненко
Суддя І. Вовк
Суддя О. Мамонтова